Власна концепція незалежності

Харчова промисловість не може бути збитковою за визначенням. Окреме підприємство може виглядати таким лише в тому випадку, коли його свідомо втягнули у схему неконтрольованих державою прибутків. Сама ж галузь має достатні ресурси для щорічного зростання обсягів виробництва не менше, ніж на 10-15 відсотків. Так вважає президент корпорації "Бісквіт-Шоколад" Алла Коваленко, яка створила власну концепцію незалежності роботи підприємства від кризових політико-економічних факторів ринку. Між тим, як зізналася пані президент, складові успіху не містять комерційної таємниці.

Не залишатись аутсайдером

Ми не хотіли й не могли погодитися з тим, що чесний господар приречений залишатися аутсайдером в економічних перегонах. Бо це б означало визнати поразку в розбудові ринку. Тому "пішли власним шляхом". І своєму успіхові корпорація найбільшою мірою завдячує точно визначеній стратегії розвитку та фахівцям, котрі цю стратегію втілюють у життя. В основі нашої концепції - задоволення вимог ринку, яке передбачає повсякчасне ґрунтовне його дослідження. Ми назавжди відмовилися від методів спроб і помилок. Підготовку до випуску нових виробів розпочинаємо тільки після ретельного і всебічного вивчення тенденцій, які панують на внутрішньому та зарубіжному ринку. І точнісінько влучаємо в ціль! Тепер навіть щорічне зростання обсягу виробництва на 15-20 відсотків уже не здається межею, яку не можна буде подолати.

Сто відсотків переоснащення

Без чіткого заздалегідь виписаного плану переоснащення на успіх можна не сподіватися. Майже кожного року наше підприємство впроваджувало нове обладнання. При цьому на деяких дільницях відбулася стовідсоткова заміна обладнання, що супроводжувалося  й  докорінним  оновленням асортименту. Усі новинки, що пропонується до впровадження, підлягають серйозній апробації. І тільки тоді, коли незаперечно доведена корисність  нових виробів,  вони  потрапляють до полиць магазинів. Приміром, нашим спеціалістам вдалося скласти оригінальну рецептуру бісквітів, при якій  вміст активного кальцію (а без нього неможливий нормальний розвиток організму) цілком задовольняє денну потребу людини в цьому
мікроелементі.

Обов'язок успіху

Цілком свідомо ми взяли на себе надзвичайної складну й відповідальну місію - виховувати у співгромадян справжню культуру споживання й розуміння того, що далеко не все смачне є водночас і корисне. А оскільки ми обіцяємо людям, що вплив нашої продукції на їхнє здоров'я буде лише позитивним, то й запроваджуємо новітні техніку й технології, використовуємо тільки якісні види сировини та інгредієнти... Зрозуміло, все це потребує чималих капіталовкладень, тому ми просто зобов'язані бути успішними господарями - виробничниками, менеджерами, маркетологами, - аби не лише уникати проблем з обіговими коштами, а й спрямовувати дедалі більше грошей на "самоінвестування".

Прозорі правила для всіх

Нашому ринку, а відтак і конкуренції, далеко до ідеалу. Найгірші умови на українських теренах склалися саме для законослухняних виробників, котрі сумлінно сплачують податки, виконують усі настанови численних контролюючих органів. І той же час якесь напівлегальне підприємство, користуючись дивною недбалістю влади, отримує надприбутки за свій товар дуже сумнівної якості. На щастя, покупці здебільшого здатні відрізняти дешевий "ерзац" від високоякісного продукту. А ми, зі свого боку, опановуємо мистецтво сучасного маркетингу, воліємо поєднати високі споживчі якості наших виробів зі зручною яскравою упаковкою. Цілком виправдало себе звернення до безцінного (як згодом з'ясувалося) досвіду наших прямих попередників - знаменитої колись шоколадної фабрики Жоржа Бормана.

У співвідношенні 70 до ЗО

Зізнаюся, мене дуже надихає на нові звершення те, що ми досягли такого потужного виробничого потенціалу - маємо досконалу техніку, запроваджуємо новітні технології, пропонуємо нові види продукції, у нас працюють чи не найкращі в галузі фахівці. Аби реалізувати цей потенціал повною мірою й розвиватися далі, маємо не зволікаючи опановувати ринок - внутрішній і зарубіжний. Останнім часом співвідношення між поставками продукції корпорації на внутрішній та зовнішній ринки склалося як 70-75 та 25-30 відсотків відповідно. В Україні нашу продукцію знають і люблять у всіх без винятку регіонах, прихильно ставляться й у багатьох країнах світу - Німеччині, США, Канаді, Ізраїлі, Греції, Іспанії, країнах Балтії... Приміром, цукерки "Презент" на вафельній основі, виготовлені за оригінальною технологією, чи печиво в шоколаді, яке є "печивом" хіба що за назвою, оскільки шоколаду в цьому продукті - понад 60 відсотків. А яку без перебільшення сенсацію викликають наші оригінальні цукерки на вітчизняних і міжнародних виставках! Та одного лише обопільного бажання співпрацювати для ділових партнерів, що перебувають по різні сторони кордону ще недостатньо. Законодавство, наприклад, Німеччини вимагає не тільки вичерпної інформації про власну продукцію, але й про її складові частини.

Аксіома з префіксом СОЦІО

Серед усіх людських якостей я особливо ціную порядність - у родинному колі, на виробництві, у цілому в державі. Незаперечною аксіомою стало для мене твердження: "Будь-який бізнес обов'язково має бути соціально відповідальним". Це й достойна заробітна плата, й чималі суми податків, які спрямовуються до державного та місцевих бюджетів, і систематична різнопланова допомога цілій низці структур (культурних, громадських та інших), різнобічна турбота про ветеранів підприємства. А щоліта на співробітників корпорації очікують прекрасно облаштовані бази відпочинку в мальовничих куточках Харківщини, на узбережжі Криму. Повноцінний родинний відпочинок допомагає витримувати доволі напружений виробничий ритм протягом року. Окрема тема - усе, що пов'язано з дітьми. Опікуємося дитячими будинками, навчальними закладами, дитячими садками. У мене найбільший скарб - троє власних дітей. Виробництво ж - неначе ще одна, четверта дитина. Тому й не дивно, що мої найзаповітніші мрії пов'язані з майбутньою долею "Бісквітки" та "Кондитерки", і я хочу, аби їх обминали великі й малі негаразди, аби щасливими були люди, які працюють на них сьогодні й працюватимуть завтра...

Джерело: журнал "Губернія" № 7-8, 2006
Автор: Юрій Величко