|
Зустрічаймо весну разом!
Для мене ділові якості людини невід’ємні від моральних засад, якими вона керується в житті. Понад усе ціную в людях порядність, оскільки вважаю: фахівцем можна стати (тобто навчитися, набратися досвіду), а от порядною особистістю слід як не народитися, то стати нею внаслідок родинного виховання. Моє особисте кредо — ніколи нікого не обманювати, чесно виконувати свою роботу. Послідовно дотримуватися таких простих, на перший погляд, вимог неймовірно важко, але я намагаюсь ані на крок не відступати від них. Не менш важливим, як на мене, є вміння працювати в колективі, обов’язково враховуючи думки колег, приймати рішення не одноосібно, а колегіально. «Ефект колективного розуму» допомагає розв’язувати й найскладніші проблеми. Неодмінною умовою для злагодженої роботи будь-якого колективу вважаю взаємну повагу, що панує у стосунках між людьми. А от коли хтось не виправдовує шанобливого ставлення до себе, то нам із такою людиною рано чи пізно доводиться розпрощатися. Минулий рік залишився в нашій пам’яті як надзвичайно успішний. Усі об’єктивні показники роботи підприємства перевищили досягнутий раніше рівень. Одних тільки податків до бюджетів усіх рівнів ми сплатили понад шістдесят мільйонів гривень! Та хіба можна виміряти цифрами ту радість, що приносить людям наша продукція? Усвідомлюючи свою причетність до цього, відчуваємо себе щасливими, готовими до подальшої копіткої повсякденної праці. На чому ж оснований наш успіх? На непохитній вірі! Вірі в те, що ми робимо необхідну, дуже потрібну людям справу, а ще — на вірі в Господа, в любов Божу до всіх нас. Упевнена в тому, що кожного, хто щиро покладається на Його ласку, Бог ніколи не залишить напризволяще! А тепер знову повернімося до нашого підприємства. Прекрасно розумію, наскільки воно потребує постійного, а час від часу й кардинального оновлення: устаткування, технологій, асортименту. Зупинитися — однаково, що «відстати назавжди». А впровадження чогось нового нерідко потребує вирішення нагальних соціальних питань, суттєвих змін у відносинах із суміжними галузями тощо. На жаль, останнім часом обсяг капіталовкладень, спрямованих на оновлення виробництва, дещо зменшився, однак, і до фінансового плану на поточний рік закладено чималі суми на щойно вказані цілі. Уже можу розкрити деякі з наших приємних (і смачних!) «секретів». Цього року ми порадуємо споживачів вишуканим, але не дуже ще поширеним різновидом ласощів — нугою. Рецептурне й технологічне розмаїття дозволяє виготовляти чимало її різновидів — скажімо, з карамеллю, з желе й т. ін. Сподіває мось, що вона буде до смаку як нашій любій малечі, так і дорослим. Особлива увага й далі приділятиметься вдосконаленню процесів фасування й упаковки солодкої продукції. Стане до ладу автоматична лінія відомої німецької фірми для пакування шоколадок у жорстку картонну обгортку. Подібна обгортка не тільки надійно захищатиме продукт від небажаних впливів, а й буде надзвичайно привабливою. Серед завдань, що стоять перед нами, — подальше переоснащення котелень. Два нові опалювальні котли — зручні та економічні — вже успішно працюють і не лише обігрівають виробничі приміщення, а й «постачають» технологічну пару. Не меншої уваги до себе потребує й холодильне устаткування. На часі — заміна застарілих і небезпечних аміачних компресорів на сучасні фреонові.
Серйозні проблеми постають перед нами і вдома. Дедалі більше дається взнаки не лише надмірний податковий тиск, а й необхідність, власне кажучи, кредитувати торгівельні мережі. У взаєминах із ними спостерігається така собі «гра в одні ворота». Власники цих економічних монстрів змушують нас віддавати товар на реалізацію без будь-якої передоплати, а потім місяцями зволікають з поверненням грошей. Переконана: немає якогось єдиного для всіх шляху до подолання кризи, заручниками якої стають, в першу чергу, виробники. Кожен із них має обрати власний шлях — в залежності від того, на які чинники здатний вплинути. Хоча за будь-яких обставин не обійтися без зменшення собівартості продукції, а реальний резерв для цього — зростання продуктивності праці. Проте, найголовніше — подолати кризу у власних душах і серцях…
Джерело: журнал "Губернія" |
|
Ще не спинився потік вітань з високою відзнакою, а думки Героя України, президента корпорації «Бісквіт-Шоколад» Алли Коваленко вже линуть в майбутнє — як складатиметься доля її рідного підприємства? Та, як відомо, підвалини майбутнього закладаються сьогодні, й напрочуд щирі, відверті «роздуми вголос» Алли Арестівни починаються… зі з’ясування деяких світоглядних засад. Послухаймо ж її розповідь.
А тепер звернімося до парадоксів, притаманних українському сьогоденню. Як не дивно, але спроможність виготовляти якісний, смачний, привабливий зовні й не надто дорогий продукт ще не забезпечує фінансового успіху. Справа в тому, що продукція нашого підприємства розрахована не лише на вітчизняного споживача, а й експортно-орієнтована (ще зовсім недавно доля експорту дорівнювала 30-35% від загального обсягу продукції). Однак, через стрімке зростання курсу американського долару в країнах СНД, які є основними покупцями нашої продукції за межами України, та намагання тамтешніх урядів усіляко підтримувати власного виробника, практично втрачається економічний сенс поставок до цих країн.